Російські пропагандисти поширюють у соцмережах інформацію про те, що українських дітей нібито б’ють у польських школах за розмови українською мовою. Як доказ вони демонструють скриншоти фальсифікованих відгуків у Google. Втім насправді ці «відгуки» є сфальсифікованими, і в оригінальних текстах скаржилися на зовсім інші речі, зокрема ремонт чи якість викладання.

Про це пише VoxCheck. Його фахівці з’ясували, що хоча певні випадки агресії до українських учнів у Польщі були зафіксовані, польські правозахисники вказують, що це радше поодинокі інциденти, аніж систематична дискримінація. Раніше російська пропаганда намагалася поширювати ворожнечу між українцями й поляками, стверджуючи, ніби поляки дають хабарі школам, щоб їхні діти не навчалися з українцями, або що під час повені українських біженців розміщують у готелях, а поляків — у таборах.

Метою поширення цієї дезінформації є розпалювання ворожнечі між українцями та поляками, а також підрив довіри між союзниками в Європі. Російська пропаганда намагається посіяти недовіру до Польщі як до країни, яка надає прихисток українським біженцям, створюючи образ Польщі як «ворожого» середовища для українців. Така тактика спрямована на те, щоб знизити підтримку України в польському суспільстві та знецінити партнерські відносини між Україною та країнами Заходу.

Російські телеграм-канали поширюють інформацію, що в школах Польщі українських дітей нібито б’ють за спілкування рідною мовою. Як «доказ» цього пропагандисти додають скриншоти відповідних відгуків українських батьків, чиї діти навчаються в польських школах.

Насправді ж це фейк. Скриншоти є підробленими, повідомляють у проєкті VoxCheck. Так, оригінальні відгуки замінили, адже в них ішлося про речі, не дотичні до мовного питання. Наприклад, були відгуки про шкільний ремонт, якість викладання та інші. Одну скаргу на жорстоке ставлення до біженців з України журналістам VoxCheck все-таки вдалося знайти, але вона була опублікована ще рік тому. 

Варто зауважити, що випадки агресії до учнів з України в Польщі дійсно трапляються. Водночас, за словами польських правозахисників, це радше поодинокі випадки, аніж систематична дискримінація. 

Російська пропаганда продовжує працювати над тим, щоб посварити між собою українців і поляків. Так, раніше ми аналізували російську маніпуляцію про те, що в польському селі нібито знесли пам’ятник воїнам УПА.

Російські пропагандистські телеграм-канали поширюють скриншот нібито допису на сторінці новопризначеного посла України в Польщі Василя Боднара в соцмережі X. У публікації йдеться, що поляки недостойні пам’яті своїх предків, які чотири століття тому тримали в облозі Москву. «Польща не надає Києву МіГ-29, відмовляється збивати російські ракети над Україною, вважає Бандеру нацистом і злочинцем», — нібито пише Боднар. Своєю чергою, пропагандисти коментують цей допис так: «новий посол розпочав роботу з дипломатичного скандалу». 

Насправді це ― фейк, новопризначений посол України в Польщі не публікував цього допису. Про це інформують у проєкті VoxCheck. Скриншот, який поширюють пропагандисти, однаковий у всіх дописах, де з’являвся: збігаються час публікації («4 години тому»), кількість переглядів, вподобайок і поширень. Малоймовірно, що ці показники були б ідентичними на скриншотах різних користувачів. Тобто різні пропагандистські джерела поширюють один і той самий підроблений скриншот.

Також Боднар ще не починав виконання обов’язків посла в Польщі. Президент Зеленський підписав указ про його призначення 25 жовтня 2024 року, однак до фактичного вступу на посаду пройде ще деякий час. Посол починає роботу з моменту вручення вірчих грамот главі іноземної держави, також копії вірчих грамот вручаються представникам МЗС. У випадку Польщі має відбутися офіційна церемонія за участі президента Анджея Дуди, і лише після неї Василь Боднар вступить на посаду. Наприклад, між призначенням експосла України в Польщі Василя Зварича та церемонією вступу на посаду минуло майже пів року. 

Поки що Боднар ще працює на своїй попередній посаді посла України в Туреччині. Про це свідчать соцмережі дипломата та посольства України в Туреччині. Зокрема, після підписання указу про нове призначення він відвідав презентацію книги в ранзі посла України в Туреччині.

Проросійські джерела, посилаючись на польське видання Gazeta.pl, поширюють інформацію, що з 20 листопада 2024 року паперові гривні нібито почнуть друкувати лише на території Польщі. Як стверджують пропагандисти, причини такого рішення ― перебої з електроенергією, брак матеріалів і дорога логістика виробництва національної валюти в Україні. 

Однак насправді це — фейк, пишуть журналісти з проєкту StopFake. Насамперед сайт gazeta.pl не поширював відповідної інформації. Окрім цього, видання випускає матеріали винятково польською мовою (фейковий матеріал — англійською), а також не створює контенту у форматі відео (джерело фейку ― сфабриковане відео). Зрештою, ні сам Національний банк України, ні жодне авторитетне медіа не публікували відповідної «новини».

Поширюючи подібні фейки, російська пропаганда намагається підірвати довіру до української банківської системи. Раніше ми вже фіксували дезінформацію, що стосувалася Нацбанку України. Наприклад, спростовували інформацію, що в Україні заборонили розрахунок криптовалютою.

Проросійські телеграм-канали та користувачі соціальних мереж поширюють інформацію про те, що Польща нібито почала передавати Україні громадян, які «втекли від мобілізації». Агітпроп стверджує, що перший випадок буцімто відбувся у жовтні 2024 року, коли польська поліція затримала українця та відправила його до українського кордону під конвоєм. Утім це - фейк.

Про нього згадав проєкт StopFake. Його фахівці з’ясували, що насправді цей інцидент стосується не ухилення від мобілізації, а депортації через порушення польських законів, а саме підозри у допомозі нелегальній міграції. Офіційні джерела не підтверджують звинувачення в мобілізаційних причинах депортації.

Поширення фейків про депортацію українців із країн ЄС, зокрема Польщі, є частиною дезінформаційної кампанії російської пропаганди. У жовтні 2024 року жоден уряд ЄС не запровадив політики повернення громадян України через мобілізацію. Єврокомісарка з внутрішніх справ Ілва Йоханссон заявила, що депортація українців призовного віку суперечить Директиві про тимчасовий захист, яка регулює статус біженців у ЄС.

Російські інструменти так званої «м'якої сили» спрямовані не тільки на молодь, але й на неповнолітніх європейців. Програма «Здравствуй, Россия», організована російською державною агенцією «Россотрудничество», пропонує дітям і підліткам віком від 14 до 19 років тижневі поїздки в російські міста з оплатою всіх витрат, що супроводжуються патріотичними заходами. Цільова аудиторія — діти з російським корінням, які виросли за кордоном і володіють російською як другою рідною мовою. Щороку у програмі беруть участь близько тисячі молодих людей з усього світу, зокрема з Чехії, Словаччини та Польщі. Про це повідомляють чеські розслідувачі з проєкту Investigace.  

Вони зʼясували, що програма включає в себе відвідування історичних і культурних пам'яток Росії, а також елементи патріотичного виховання. Молодь бере участь у заходах, де вшановується пам'ять радянських солдатів, відвідує музеї, присвячені російській історії та зброї, а також зустрічається з релігійними діячами, які пропагують «традиційні сімейні цінності». Окрім культурних активностей, для старших учасників програма пропонує дві спеціалізації: медійну, де молодь відвідує редакції державних медіа, або історичну, де проводяться екскурсії в архіви і наукові установи. Головна мета програми — зміцнення зв'язків між молодими людьми російського походження, які живуть за кордоном, і Росією за допомогою культурних, історичних та патріотичних заходів для залучення нових поколінь до ідеї «русского міра».

Ця програма є частиною ширшої стратегії Росії з поширення свого впливу за кордоном і зміцнення проросійських настроїв серед молоді, яка має російське коріння. Такі ініціативи сприяють формуванню позитивного образу Росії серед молодих європейців, навіть в умовах, коли країна здійснює військову агресію проти України. Програма є прикладом використання «м'якої сили» для підготовки нового покоління до підтримки російської пропаганди і «традиційних цінностей», які Москва просуває як альтернативу «ліберальному західному світу». У такий спосіб Росія також намагається легітимізувати свої дії на міжнародній арені, створюючи мережу молодих людей, які підтримуватимуть її політику та поширюватимуть проросійські погляди у своїх країнах.

Російські ресурси поширюють відеосюжет від імені Euronews про трагічну історію, яка нібито сталася в Польщі. Так, у відео йдеться, що 2 жовтня 2024 року польський військовий з Інтернаціонального легіону начебто вбив свою дружину та її «коханця-українця», а згодом підпалив власну квартиру та скоїв самогубство. 

Однак ця інформація не відповідає дійсності. Про це повідомляють у проєкті StopFake. Пропагандисти підробили відеосюжет Euronews на цю тему. Адже такого ролика немає ні на сайті, ні в жодній з соціальних мереж видання. Також інформацію про цей інцидент не вдалося знайти в жодному з польських видань, ні в місцевій групі села Хохлув, де нібито розгорталися відповідні події. У цьому невеликому туристичному містечку проживає всього 1200 осіб, тож подвійне вбивство та підпал житла не могли залишитися непоміченими. Проте відсутність обговорень цієї події в досить активній місцевій групі додатково свідчить про те, що ця «новина» повністю вигадана.

Зрештою, «новина» про побутове вбивство на тлі ревнощів у Польщі не відповідає звичному редакційному контенту на Euronews, де зазвичай повідомляють лише про значущі для Європи та світу події.

Подібними вкидами російські пропагандисти намагаються принизити українських біженців за кордоном і погіршити польсько-українські взаємини.

Сфабриковані ж сюжети від імені Euronews пропагандисти поширюють уже не вперше. Раніше ми документували схожі вкиди:

Російські пропагандисти використала повінь у Польщі, щоб створити антиукраїнські настрої та посіяти розбрат між українцями й поляками. Одним із головних меседжів було те, що підтримка України нібито послаблює здатність Польщі допомагати власним громадянам. Пропагандисти поширювали інформацію, що українські біженці отримали більше допомоги, ніж постраждалі поляки, що викликало негативні емоції та підживлювало невдоволення. Про це пише Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Приклади маніпуляцій:

Згідно з даними прес-агенції PAP, з 13 по 25 вересня в інтернеті було зафіксовано 23 тисячі дезінформаційних повідомлень, які охопили приблизно вісім мільйонів користувачів. Кампанія також мала на меті розпалити ворожнечу, послабити стратегічний союз Польщі й України та підірвати єдність у протистоянні російській агресії. Це частина ширшої інформаційної війни, спрямованої на ізоляцію України на міжнародній арені та зменшення підтримки серед ключових партнерів. У відповідь польська влада наголошує на продовженні всебічної допомоги Україні у боротьбі з агресором.

Російські пропагандисти поширюють інформацію про знесення пам'ятника воїнам УПА в польському селі Верхрата (Підкарпатське воєводство) із відповідними фото. Втім це - маніпуляція. Про це пише Центр протидії дезінформації при РНБО. Вони з’ясували, що насправді це - стара новина з 2016 року. 

У такий спосіб пропагандисти намагаються створити враження, що Польща не підтримує Україну, провокуючи напруженість між народами. Такі інформаційні атаки спрямовані на ослаблення польсько-українських відносин і розпалювання національної ворожнечі, що є частиною стратегії ізоляції України. Однак Польща продовжує підтримувати Україну в її боротьбі за незалежність, попри ці деструктивні меседжі.

Проросійський ресурс поширив інформацію, що в польському центрі видачі допомоги в Любліні нібито розмістили рекламу для українців про вступ до Українського легіону. На ній написано, що серед тих, хто вступив до Українського легіону, буцімто розіграють планшет Apple iPad. Як «доказ» пропагандисти публікують відповідне зображення. 

Насправді жодне надійне польське та українське медіа не повідомляло про існування такої реклами. Пошук цього фото за допомогою функції зворотного зображення від Google також не дав результатів. 

У польському місті Люблін у День захисників і захисниць 1 жовтня 2024 року справді запрацював рекрутинговий центр Українського легіону. Проте ні на сайті Українського легіону, ні в соцмережах Міноборони України немає інформації про розіграш «планшета від Apple». Імовірно, пропагандисти просто вигадали цю новину, реагуючи на відкриття першого рекрутингового центру Українського легіону за кордоном. 

Раніше ми аналізували російську маніпуляцію, мовляв, Україна вербує психічно нестабільних іноземців.

Пропагандисти стверджують, що Варшава нібито має територіальні претензії на Західну Україну. Мовляв, якщо польська армія введе війська на Волинь, режим Лукашенка підтримає місцеве населення, оскільки, мовляв, наступними стануть білоруси. Про це пише Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Вони вказують на те, що цей меседж використовується пропагандистами з самого початку повномасштабного вторгнення. Польща від початку війни є надійним союзником України, і немає жодних доказів, які б підтверджували територіальні претензії з її боку. Натомість, з початку повномасштабного вторгнення Білорусь стала базою для російських атак на Україну. До того ж, так звані союзницькі відносини між Москвою і Мінськом є «дипломатичною окупацією Білорусі», оскільки Путін фактично контролює як силовий блок, так і військові структури в Білорусі, що свідчить про втрату її суверенітету.

Ця дезінформація поширюється з метою створення недовіри та напруги між Україною та Польщею, двома ключовими союзниками у протистоянні російській агресії. Росія і Білорусь використовують цей меседж, щоб послабити підтримку України з боку Польщі та інших західних країн, які надають значну військову, гуманітарну та економічну допомогу. Цей фейк також намагається підірвати внутрішню єдність в Україні. Окрім цього, його поширення має на меті відволікти увагу від реальної ролі Білорусі у війні як союзника Росії та учасника агресії проти України. У ширшому контексті, такі фейки допомагають створити образ зовнішнього ворога для білоруського суспільства, посилюючи риторику страху та мобілізації навколо загроз суверенітету, щоб виправдати політичні дії Лукашенка та посилити залежність Білорусі від Росії.

У проросійському сегменті мережі масово поширили інформацію про те, що 395 депутатів Європарламенту під час пленарного засідання в четвер, 19 вересня 2024 року, проголосували проти поправки, що зобовʼязує Україну перепросити в Польщі за Волинську трагедію. Відповідну поправку до резолюції Європарламенту щодо подальшої фінансової та військової підтримки України з боку країн Євросоюзу нібито внесла група «Європа суверенних націй». Своєю чергою, російські пропагандисти відмову голосувати за цю поправку прокоментували так: «Бандерівцям дозволили не перепрошувати за дикі звірства, які ОУН-УПА творили на Волині».

Група «Європа суверенних націй», яка є схильною до проросійських ініціатив і підконтрольною проросійській німецькій ультраправій партії «Альтернатива для Німеччини», дійсно внесла цю поправку до резолюції, про що писали деякі польські медіа. Однак, як стверджують самі пропагандисти, навіть четверо польських європарламентарів (троє від «Лівих» і один від «Третього шляху») проголосували проти відповідної поправки. 

Окрім цього, Україна офіційно вже попросила вибачення в Польщі за Волинську трагедію та простила злочини, скоєні поляками проти українців. У 2014 році тодішній президент України Петро Порошенко під час свого виступу перед обома палатами польського парламенту та за присутності тодішнього польського президента Броніслава Коморовського в контексті Волинської трагедії сказав: «Прощаємо та просимо прощення». Згодом у 2016 році Кравчук, Ющенко, голови УПЦ КП і УГКЦ попросили вибачення в поляків за Волинську трагедію, підписавши відкрите звернення до Польщі та польського суспільства. У тексті, зокрема, ішлося: «Просимо пробачення за скоєні злочини й образи ― це наш головний мотив. Просимо вибачення і такою самою мірою прощаємо злочини та несправедливості, скоєні проти нас».

Російські пропагандисти регулярно спекулюють на чутливій для українського та польського суспільства темі Волинської трагедії. Вони маніпулюють та інформацією та поширюють відповідні фейки, щоб розсварити громадян обох країн між собою та зіпсувати дипломатичні відносини між Україною та Польщею. Раніше ми спростовували інформацію, що видання «Бабель» нібито опублікувало цитату української режисерки з ідеєю фільму «Волинська різанина бензопилою».

Російські телеграм-канали та проросійські користувачі соцмережі X поширюють відеосюжет, який нібито оприлюднило BBC. У матеріалі йдеться, що польські школярі начебто не хочуть навчатися разом з українськими дітьми через «низьку успішність і погану поведінку» останніх. Своєю чергою польські батьки нібито навіть готові дати хабаря директорам місцевих шкіл, аби тільки вберегти своїх дітей від навчання в змішаних класах. Проте це ― фейк.

Відеосюжет, який поширюють у мережі, не має нічого спільного з BBC. Про це повідомляють журналісти Укрінформу. На сайті британської телерадіомовної корпорації, а також на її офіційних сторінках у соцмережах немає відповідного сюжету.

Крім того, останнім часом усі відео BBC у YouTube Shorts містять інформацію про те, коли вони були оприлюдненні. Однак на фейковому відеосюжеті дата публікації відсутня.

Агітпроп підробив відеосюжет за допомогою знайдених в Інтернеті фото та відео. Деякі з них навіть не стосуються України. Наприклад, кадр, з якого починається відео, з’явився в мережі ще у 2021 році ― його можна знайти на іноземних сайтах.

Також варто зауважити, що раніше росіяни поширили відеофейк від імені BBC, який стосувався «масового використання нацистської символіки» ЗСУ на Курщині. Авдіодоріжка в тому відео збігається з авдіодоріжкою, яка присутня у відео про негативне ставлення до українських школярів у Польщі.

Цим фейком агітпроп прагне посіяти розбрат між українцями та поляками, а також послабити взаємовідносини відносини між Україною та Польщею. Раніше ми спростовували інформацію, що в польських школах, де навчаються українські діти, не вивчатимуть Волинську трагедію.

Низка проросійських джерел поширила «новину», що евакуйованим унаслідок повені в Польщі немає куди поселитися, адже «всі місця зайняті українцями». Як «доказ» пропагандисти навели публікацію нібито постраждалої польки на ім’я Дагмара Малиновська, яка разом зі своєю дитиною хотіла евакуюватися в готель, однак їм буцімто відмовили.

Через це жінка з донькою начебто була змушена заночувати в таборі на місці школи, де дитина підхопила запалення легень. Зрештою, як стверджують росіяни, Дагмара закликала владу перевірити, чому українським біженцям надаються кращі умови, ніж громадянам Польщі. 

Однак російські пропагандисти підробили публікацію. Журналісти StopFake знайшли оригінальний допис Дагмари Маліновської з такою світлиною. У пості жінка нічого не писала про українців, які нібито зайняли всі місця в готелях. Насправді Дагмара публікувала інформацію, що початкова школа №3 приймає евакуйованих, а також потребує гуманітарної допомоги: води, теплої їжі та ковдр. 

Згодом полька особисто спростувала російський вкид, повідомивши, що вона не писала такого. Окрім цього, вона додала, що її не евакуювали та що в неї немає доньки.

Цим фейком росіяни хочуть зіпсувати ставлення поляків до українських біженців і посварити між собою мешканців сусідніх країн. Дещо раніше ми фіксували російський меседж про «можливе скорочення робочих місць для польських учителів на користь педагогів з України».

Пропагандисти поширюють у польському сегменті соцмереж інформацію про можливе скорочення робочих місць для польських учителів на користь педагогів з України. Фахівці з Demagog вирішили звернутися до Міністерства освіти Польщі, щоб перевірити ці заяви.

Воно у своїй відповіді заявило, що прийняття до шкіл українських дітей «не призводить до втрати роботи польськими вчителями». Чинні правила не передбачають, що українські вчителі будуть проводити уроки для українських дітей у польських школах. За даними Міністерства освіти, з початку війни в Україну до Польщі приїхало 3 мільйони людей, серед яких 43% — це діти та молодь. Скільки з них залишилося на постійне проживання, точно невідомо. Міністерство зазначає, що «ці діти можуть у майбутньому допомогти у відбудові України або стати частиною польського суспільства, якщо вирішать залишитися». Міністерство підкреслює, що всі учні, включаючи українців, повинні навчатися за польською навчальною програмою, а це означає, що вчителі мають знати польську мову на достатньому рівні для проведення уроків.

Поширення неправдивої інформації про те, що українські вчителі можуть витіснити польських з роботи, спрямоване на підбурювання соціальних конфліктів і напруження між двома народами. Це може викликати страх і невдоволення серед поляків, особливо у професійній сфері. Такі фейки також мають на меті зменшити суспільну підтримку українських біженців і допомогу Україні загалом. Створення враження, що українці «забирають» робочі місця або впливають на бюджет, може підштовхнути людей до думки, що підтримка України шкодить польському суспільству. Пропагандисти можуть використовувати ці фейки, щоб створити враження некомпетентності або зради з боку уряду, який нібито ставить інтереси українців вище за поляків. Це може підірвати довіру до державних інституцій та чинної влади.

Фахівці порталу fakenews.pl спільно з аналітиками з GLOBSEC (Словаччина) та Political Capital (Угорщина), за підтримки Open Information Partnership, провели дослідження діяльності проросійських «антивоєнних» рухів у Польщі, Чехії, Словаччині та Угорщині. У ньому описані меседжі, зв'язки цих рухів, бекграунд їх лідерів та те, як Кремль маніпулює пацифістськими ідеями для легітимізації війни в Україні.

Основний трюк Кремля у цьому випадку, на думку вищезгаданих фахівців, полягає у використанні антивоєнних закликів для виправдання збройної агресії Росії проти України. Замість справжнього миру ці рухи поширюють ідеї, що перекладають частину провини на жертву агресії – Україну.

Вони також прийшли до таких висновків:

«Антивоєнні» рухи, що симпатизують Росії, виступають проти підтримки України у її захисті від російської агресії. Хоча вони прикриваються ідеями пацифізму, їхня риторика підсилює позиції Кремля та сприяє дезінформації. Використовуючи страх та емоції, ці рухи намагаються вплинути на суспільну думку, створюючи фальшиве уявлення про мир, який насправді передбачає поступки агресору.

Російські ресурси поширюють інформацію, що в школах Польщі Волинську трагедію не будуть вивчати в класах, де польські діти навчаються разом з українськими школярами. Причиною рішення нібито стало небажання створювати напругу та міжнаціональні конфлікти серед учнів. Відповідну «новину» поширюють пропагандисти, посилаючись на англомовне медіа про Україну United24. 

Однак це ― фейк, стверджують журналісти StopFake. Такий сюжет відсутній на сайті, а також у фейсбуці та інстаграмі ресурсу United24. «Новину» також не публікували ні в польських медіа, ні на сайті Міністерства національної освіти Польщі. Тобто подібне рішення насправді ніхто не ухвалював.

Волинська трагедія (у польській історіографії — Волинська різанина) відбулася влітку 1943 та досі є предметом суперечок істориків. Водночас після повномасштабного вторгнення Україна та Польща схилилася до політики примирення й пам’яті. «Ми проводимо спокійну політику. Не політика біганини з вилами, а політика спокійного пошуку згоди в історично складних питаннях, багатодесятилітніх, дуже складних, надзвичайно болючих для значної групи наших співвітчизників», — заявляв президент Польщі Анджей Дуда у червні 2023. У липні того ж року, на 80-ті роковини трагедії, він разом із Володимиром Зеленським прибув до Луцька, аби вшанувати пам’ять жертв трагедії. 

Росія регулярно спекулює на темі Волинської трагедії. Наприклад, дещо раніше ми фіксували російський фейк про те, що «Бабель» опублікував цитату української режисерки з ідеєю фільму «Волинська різанина бензопилою».

Українські та російські ЗМІ поширили інформацію про лісову пожежу в районі Чорнобильської зони відчуження. Пропагандисти підхопили цю новину та використали її для залякування західної авдиторії, мовляв, Україна загрожує світові ядерним забрудненням, адже радіоактивні частки з України вже рухаються на Польщу. Однак це ― фейк, пишуть журналісти з проєкту StopFake.

Справді, 3 вересня 2024 року на території зони відчуження спалахнула лісова підстилка. Станом на 9 вересня ліквідація пожежі триває. «Наразі на місці працюють 399 рятувальників, 103 одиниці техніки від ДСНС, залучених із різних куточків України, а також 17 одиниць техніки від лісового господарства», ― ідеться в сьогоднішньому повідомленні ДСНС у телеграмі.

Проте радіаційний фон у зоні відчуження в нормі ― на території країни посилено контроль за радіаційними показниками, зазначає Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України. Автоматизована система контролю радіаційного стану здійснює безперервний моніторинг у 39 пунктах, передаючи дані до диспетчерського центру щогодини, а в умовах надзвичайної ситуації – щохвилини. Також радіаційний фон контролює оперативна група радіаційної розвідки ДСП «Екоцентр». Усі показники радіаційного фону перебувають у нормі. 

У Київській міській державній адміністрації також не фіксують жодних відхилень від норми. Станом на сьогодні, 9 вересня, рівень забрудненості атмосферного повітря в столиці низький, а радіаційний фон по всьому місту – у нормі. 

Українські дані підтверджує й незалежний чеський ресурс моніторингу погоди Windy. Згідно з інтерактивною картою, що працює в режимі реального часу, в Україні основні параметри забруднення повітря, а також рівень радіаційного фону перебувають у допустимих межах. Над Україною немає жодних «радіоактивних хмар».

Цим фейком росіяни прагнуть дискредитувати Україну, стверджуючи, що вона несе загрозу ядерного забруднення для світу. Мета подібних заяв ― змусити країни-партнерки відмовитися від України та залишити її без будь-якої допомоги у війні проти Росії. 

Нещодавно ми вже фіксували схожий російський фейк. Тоді пропагандисти писали, що на Чорнобильській АЕС нібито стався викид радіоактивних елементів і хмара рухалася на Київ.

Останнім часом у польському сегменті соцмережі TikTok активізували поширення антиукраїнських матеріалів. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації.

Серед великої кількості TikTok-акаунтів, що дублюють співзвучні російській пропаганді наративи, можна виділити такі:

Martwyobywatel – профіль містить багато відео, що дискредитують українських біженців, а також відео, спрямованих проти української мови. Тут поширюють наративи про «українізацію Польщі», «витіснення» польської культури та мови українцями.

19_illegal_06 (SIEWCA_PRAWDY) – на сторінці поширюють антиукраїнські дописи й меми, щоб принизити українців і дискредитувати українське політичне керівництво. Підживлюють наратив про «бандеризацію Польщі», пропагують ненависть до українських біженців.

Asherbur (Asher Burov-Şǔraev) – сторінку веде громадянин Росії, що жив у Любліні, а зараз, імовірно, проживає в Ізраїлі. На профілі публікує відео на тему спротиву «українізації Польщі», а також намагається зобразити українців з якнайгіршої сторони. Також тут є відео, які возвеличують Путіна та виправдовують агресію Росію проти України.

Polakpatriotaa – профіль містить вигідні Росії наративи, спрямовані проти керівництва Польщі, політиків ЄС та українців. Деякими публікаціями автори акаунту намагаються залякати поляків можливістю участі Польщі у війні проти Росії. Поширюють гасло «То не наша війна» й заклики не допомагати Україні. 

Дещо раніше ми писали, як праворадикальні рухи країн ЄС використовують TikTok для підтримки меседжів російської пропаганди.

Пропагандисти поширюють у соцмережах фейкову цитату режисерки Ірини Цілик, яку нібито опублікувало видання «Бабель». У ній ідеться: «З нами вів переговори американський режисер. Він хотів зняти фільм “Волинська різанина бензопилою”. Ми відмовилися, але зараз я вже думаю, що дарма. Підлі поляки тикатимуть нас у різанину носом, як кошенят, поки їм це вигідно, і блокуватимуть наш вступ до ЄС до останнього». Проте головна редакторка видання підтвердила в соцмережах, що такої цитати у виданні ніколи не було.

Польща є важливим союзником України, особливо в контексті російської агресії та інтеграції України до ЄС. Підсилення конфліктів на основі історичних подій, таких як Волинська трагедія, покликана погіршити дипломатичні відносини та співпрацю між країнами. Це може вплинути на суспільну думку, створюючи негативний образ сусідньої Польщі та її політики

Поширення фейкових цитат і дезінформації про українських діячів культури може знизити рівень підтримки України з боку Польщі та інших європейських країн. Росія хоче в такий спосіб ускладнити процес вступу України до ЄС та інших міжнародних організацій. Такі фейки допомагають відвернути увагу від реальних проблем, пов'язаних з російською агресією, та перенести фокус на інші проблеми.

Пропагандисти поширюють в анонімних телеграм-каналах фото листа нібито від АТ «НАЕК «Енергоатом», адресованого міністерці клімату та навколишнього середовища Польщі Пауліні Хенніг-Клосці, про готовність експортувати електроенергію до Польщі. Утім це - фейк.

На нього звернув увагу Центр протидії дезінформації при РНБО. Його фахівці перевірили інформацію в АТ «НАЕК «Енергоатом» та зʼясували, що поширюваний лист є підробкою. На це вказує кілька деталей. По-перше, у тексті «листа» є очевидні лексичні та граматичні помилки, непритаманні українській мові, особливо в останньому його реченні. Крім того, керівник «Енергоатома» не направляє офіційну кореспонденцію органам державної влади іноземних країн, оскільки це порушує етику та правила міжнародного листування. Підпис у так званому документі також є підробленим. Також наприкінці 2023 року «Енергоатом» став акціонерним товариством, а не державним підприємством, як зазначено в «документі».

Поширюючи такі фейки, пропагандисти намагаються викликати суспільне невдоволення та знівелювати роль Росії у кризі енергетичної системи в Україні. Мовляв, українці сидять без світла не тому що, Росія здійснює цілеспрямовані атаки на українські енергообʼєкти, а тому що Україна нібито продає електроенергію за кордон.

Коаліція журналістів-розслідувачів із України, Чехії, Словаччини, Естонії, Угорщини, Німеччини, Румунії та Польщі дослідили для VSQUARE у який спосіб праворадикальні рухи країн ЄС використовували соцмережу TikTok, які меседжі, співзвучні з російською пропагандою вони на ній поширювали, та як це стосується теми російської агресії проти України. Вони зазначили, що алгоритм TikTok ненавмисно сприяє політичній активності, екстремізму та пропаганді, ускладнюючи дослідження через обмежений доступ до даних, що вимагає поєднання даних API, веб-скрепінгу (активного пошуку серед відкритих джерел) та ручного збору для проведення розслідувань.

Зокрема було зʼясовано, що ландшафт TikTok став живильним середовищем для німецьких правих екстремістів, охоплення контенту яких мають близько 23 мільйонів користувачів. Розслідування показує як легко маніпулювати алгоритмом досягнення вірусності TikTok, що толерує створення фейкових акаунтів та дезінформації. Особливо виграла від цього права німецька партія AfD, яка використовує TikTok для посилення своєї проросійської позиції та впливу на молодих виборців. 

Ольга, інфлюенсерка у TikTok з Москви, показує своїй чеськомовній аудиторії моменти з повсякденного життя та вуличних інтерв'ю, тонко натякаючи на “мінімальний” вплив міжнародних санкцій на Росію. Проживши 12 років у Чехії, вона повернулася до Росії. Серед причин такого рішення вона називає бюрократію та відчуття зменшення свободи в Європі. У своєму акаунті Z Ruska s láskou («З Росії з любов'ю») вона обговорює поточні події в Чехії. Наприклад, відповідає прем'єру країни Петру Фіалі, порівнюючи ціни, щоб підкреслити нижчі витрати в Росії. Маючи понад 10 тисяч підписників, її аудиторія перетинається з підписниками чеських і словацьких політиків, пропутінської байкерської банди та анонімного екстремістського акаунту, що критикує чеський уряд і Україну. 

Клаудіу Тарзіу, румунський депутат Європарламенту від ультраправого Альянсу за союз румунів (AUR), публікує на своєму акаунті відео, які визнано такими, що містять дезінформацію. Автори дослідження зʼясували, що теорії змови та ксенофобські меседжі становлять понад 41% його контенту. AUR та інша ультраправа партія, SOS RO, разом здобули вісім місць на цьогорічних виборах до Європарламенту. Context.ro проаналізував контент TikTok семи депутатів Європарламенту, пов'язаних з цими партіями, і виявив, що від 20% до 42% їхніх відео містять токсичні меседжі. Використовуючи автоматизоване програмне забезпечення, Context.ro проаналізував понад 5800 відео від 36 кандидатів у депутати Європарламенту, виявивши 2000 випадків перебільшення, нагнітання страху або неправдивого контенту. 

На виборах до Європейського парламенту 2024 року польський ультраправий альянс «Конфедерація» здобув шість місць, що знаменує собою значне зростання порівняно з 2019 роком, коли жоден ультраправий кандидат не був обраний від країни. Їхній успіх значною мірою пояснюється сильною присутністю в TikTok, де лідер альянсу Славомір Ментцен може похвалитися понад 850 000 підписників, а офіційна сторінка «Конфедерації» має 329 000 підписників. Незважаючи на те, що акаунти в TikTok були створені нещодавно, наприкінці 2022 або на початку 2023 року, члени «Конфедерації» активно долучалися до цієї мережі під час виборчих кампаній, але згодом почали публікувати менше матеріалів. Зокрема депутат Європарламенту Гжегож Браун, відомий своєю антиукраїнською риторикою, також набрав понад 100 000 підписників, що корелює з його електоральною підтримкою. Крім того, впливові фігури, такі як Стефан Томпсон (Stefan Tompson), який має понад 100 000 підписників, посилюють польські ультраправі наративи, хоча такі акаунти зареєстровані за кордоном, зокрема, в Німеччині.

Після замаху на прем'єра Роберта Фіцо у Словаччині спостерігався сплеск дезінформації та конспірологічних теорій на цю тему, у тому числі в TikTok. Колишній суддя Штефан Харабін, пов'язаний з націоналістичним депутатом від партії SNS Романом Міхелкою, поширив теорію змови, в якій звинуватив у нападі когось, пов'язаного з колишньою президенткою країни Зузаною Чапутовою, назвавши її «ідеологічним архітектором» замаху. Незважаючи на обмежене охоплення TikTok у Словаччині порівняно з домінуванням Facebook у контексті політичного контенту, відео, пов'язане з вбивством, зібрало 60 000 переглядів, а інший контент на цю тему охопив понад 300 000 глядачів. Центр розслідувань Яна Кучяка виявив, що такі відомі постаті, як президент Петро Пеллегріні та партія «Смер» були рушійною силою цього наративу разом із менш відомими профілями, які поширювали безпідставні звинувачення, наприклад, пов'язуючи нападника з ЛГБТК-активістами та Європейським Союзом.

В угорському TikTok представлені основні, а не лише маргінальні медіа, які поширюють російську дезінформацію. Такі канали, як M1-Híradó і VILÁGHÍRADÓ ROLI OLDALA, залучають понад 125 000 і 50 000 підписників відповідно, публікуючи уривки новинних програм із проросійським відтінком, незважаючи на те, що ці акаунти не є офіційно афілійованими з медіа, айдентику яких вони використовують. Навіть діячі, пов'язані з проурядовими медіа, такі як Даніель Ферко з Hír TV, поширюють подібний контент, наприклад, заяви, що пов'язують нещодавні московські терористичні атаки з українськими силами. 

Як виявило видання Eesti Ekspress, відеоролики в естонському TikTok, в яких їх автори висловлювали страх перед ймовірними відключеннями електроенергії, були частиною екосистеми дезінформації в Естонії. Досліджуючи конспірологічний контент, пов'язаний з російською агресією проти України, автори звіту виявили, що 63% таких відео в естонському TikTok можна класифікувати як дезінформацію. Незважаючи на те, що в Естонії близько 400 000 користувачів TikTok, тут домінує російська пропаганда, спрямована на розпалювання тривоги і страху. Eesti Ekspress виявила близько 50 акаунтів, які поширювали дезінформацію, розміщуючи відеоролики у стилі монологу і темний гумор про ризики війни в Естонії. 

TikTok, що належить компанії ByteDance, відповів на запити авторів запиту, підтвердивши свої зусилля у боротьбі з дезінформацією, заявивши, що використовує фактчекерів та проактивно видаляє шкідливий контент. Вони зазначили, що дезінформація в TikTok трапляється рідко: менше 2% видалених відео у IV кварталі 2023 року порушували політику доброчесності та автентичності, і менше 40% порушували політику дезінформації або громадянської доброчесності. TikTok гарантує, що токсичний контент або повністю видаляється, або його доступ до стрічки користувачів зменшується. Компанія заперечує звинувачення в тому, що вона сприяє поширенню дезінформації, наголошуючи на жорсткій політиці щодо акаунтів урядів, політиків і політичних партій, спрямованій на підтримку свободи вираження поглядів і створення «життєрадісної платформи для спільноти». Утім автори звіту наголошують, що цих зусиль недостатньо.

У соцмережах з'явилися дописи про напад з ножем у Кракові, а також спекуляції, що нападник нібито є українцем. Цю інформацію швидко підхопили пропагандисти, проте це — неправда.

На неї звернули увагу польські фактчекери з Demagog. Вони з'ясували, що 27 червня на фейсбуці було опубліковано допис, на якому видно двох чоловіків у бійці, один з яких тримає ніж.

Інцидент стався, коли велосипедист збив собаку. Після суперечки з власником тварини велосипедист кілька разів ударив його ножем і втік. Поліція швидко встановила особу злочинця, який забарикадувався у своєму помешканні. Завдяки діям переговірників і контртерористів нападника затримали під час спроби втечі через вікно. Злочинець виявився 24-річним мешканцем Кракова, який уже раніше був відомий поліції.

Для з’ясування національності злочинця фактчекери зв’язалися з Воєводською комендатурою поліції в Кракові. Речниця-підінспекторка Катажина Чісло спростувала інформацію про те, що нападник був українцем:

«З матеріалів, якими ми володіємо, чітко випливає, що злочинець є польської національності».

Вони нагадують, що у випадку сенсаційних повідомлень про напади варто звертати особливу увагу на достовірність таких відомостей. Пропагандисти ж підхоплюють таку інформацію, щоб дискредитувати українських біженців та викликати до них скептицизм.

Прокремлівські телеграм-канали поширюють інформацію, що польських медиків буцімто відправлять в Україну в прифронтові госпіталі та для участі в бойових діях. За словами російських пропагандистів, це відбудеться найближчим часом і до того ж примусово. Як «доказ» росіяни наводять скриншоти одного з польських сайтів з відповідною статтею. 

Однак ця інформація не відповідає дійсності, пишуть у Центрі протидії дезінформації при РНБО. У статті насправді йдеться про те, що до України 15 польських медиків прибудуть саме з навчальною метою. У матеріалі взагалі не згадується про їхню участь у бойових діях. 

Поширюючи такі повідомлення, російська пропаганда просуває наратив про «іноземних найманців», які буцімто воюють проти росіян у лавах Збройних сил України. Раніше ми спростовували інформацію, що «українець» закликав поляків йти воювати проти Росії.

Російські пропагандисти розповсюджують інформацію, нібито українці підпалили хмарочос Spektrum Tower у Варшаві. Мовляв, західні країни мовчать про участь українців та виправдовують це "несправністю електропроводки". Самі ж українці, за словами пропагандистів, мстяться у такий спосіб за те, що Польща та країни Балтії депортують їх назад на війну. Проте це - фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони з'ясували, що справді, 8 травня 2024 року у Варшаві сталася пожежа в офісній будівлі Spektrum Tower. Проте Державна пожежна охорона тоді не оприлюднила причини пожежі та імена або національність осіб, які можуть бути причетними до неї. Про це не повідомляли й польські медіа. Крім того, команді VoxCheck не надійшла відповідь від польської поліції щодо цієї події.

20 травня 2024 року прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що польські правоохоронні органи затримали 9 підозрюваних, які, найімовірніше, є членами російської шпигунської групи та причетні до підпалів у Польщі. Проте Туск не зазначив, що саме українці були причетні до пожежі у Spektrum Tower у Варшаві.

Також важливо зауважити, що Польща та країни Балтії не депортують українців на війну, як стверджують росіяни. Посол Польщі в Україні свого часу наголосив, що польська влада не змусить чоловіків призовного віку повертатися в Україну примусово.

Пропагандисти поширюють подібні фейки, щоб дискредитувати процес мобілізації в Україні та українських біженців у Європі. "Детектор медіа" спростовував й інші фейки на цю тему.