Пропагандисти поширюють у соціальних мережах матеріали, які нібито підтверджують, що південний схід воює за всю Україну. Мовляв, Західна Україна недостатньо адекватно оцінює ці зусилля. На нього звернули увагу в проєкті «НотаЄнота».

Вони зʼясували, що Росія регулярно відновлює цей меседж, адаптуючи його під різні регіони України. Наприклад, на західні області поширюють матеріали, згідно з якими воює нібито лише «Західна Україна», а «Східна» відсиджується в Карпатах. На південні та східні регіони натомість поширюють зворотний меседж. 

Фахівці проєкту наголошують, що ці меседжі не відповідають дійсності, оскільки на фронті за Україну воюють представники всіх її регіонів. Для їх «підтвердження» росіяни маніпулюють даними та створюють навмисно хибні інфографіки. Зокрема, рахують на Заході лише обласні територіальні центри комплектування, а на Сході — обласні, районні та інші відділення. Раніше східні регіони мали вищу густоту населення, однак зараз ситуація змінилась через російську агресію. Крім того, на інфографіці можна помітити описку «пивденний схід», притаманну носіям російської. 

Пропагандисти використовують цей меседж, щоб налаштувати мешканців західних областей проти східних та дестабілізувати в такий спосіб ситуацію зсередини. «Детектор медіа» писав про те, як російський агітпроп маніпулює людьми з різних регіонів країни, особливо з (де)окупованих територій. 

Таку тезу поширили в пропагандистських медіа. У повідомленнях ішлося, що в ніч на 13 вересня 2023 року в тимчасово окупованому Севастополі пролунала серія вибухів. Було зафіксовано три епіцентри займання. Згодом з’ясувалося, що бійці Сил спецоперацій ЗСУ здійснили атаку на місто та за її результатами знищили російський десантний корабель, а також підводний човен. В українській розвідці повідомили, що судна, найімовірніше, не зможуть відновити. Натомість у прокремлівських телеграм-каналах назвали таку атаку «терористичною» з боку України. Мовляв, її спрямували нібито на цивільних, а українська армія лише прикривається знищенням суден. 

Аналітики проєкту StopFake проаналізували цю пропагандистську тезу та пояснили, що Україна не порушує жодних норм міжнародного права, оскільки здійснює атаки на військові об'єкти, за допомогою яких Росія скоює воєнні злочини проти українців. Власне, тероризм —  це навмисні та прицільні атаки Росії на мирні українські міста. Фактчекери пояснили: здійснюючи атаки на тимчасово окуповані Росією території, Україна лише захищається. Такі дії відповідають нормам міжнародного права. 

Ті ж самі кораблі використовували окупанти, аби вбивати українців та нищити українську цивільну інфраструктуру. Відповідно до 51 статті статуту ООН про право на самооборону Україна легально завдає ударів по російських військових об’єктах в окупованому Криму. Тобто не йдеться про жоден терористичний акт, якщо Україна захищається від країни-терориста. 

Контроль середовища (контроль Мільє) — тактика, яка передбачає вплив соціальної групи на людину, аби внаслідок суспільного тиску вона змінила свої переконання, цінності та почала діяти, думати або поводитися певним чином. Цей термін популяризував американський психіатр Роберт Джей Ліфтон. Він зазначав, що для ізоляції членів від решти суспільства та поглиблення зв’язків із групою людей можуть використовуватися різні інструменти, зокрема спеціалізована мова, сленг.

Тактику «контроль середовища» російські пропагандисти широко застосовують на тимчасово окупованих територіях України. Окупанти намагаються ізолювати місцевих жителів захоплених регіонів, обмежуючи доступ до інтернету, українських медіа й телебачення, мобільного зв’язку, а в деяких випадках — вимикаючи навіть російський зв’язок та інтернет. Чи не єдиним джерелом інформації залишається російське телебачення, яке цілодобово транслює кремлівські наративи, та група людей, що опинилася в окупованому місті і так само не має доступу до інформації зовні.

Наприклад, після звільнення українськими військами Куп’янська група людей з інших тимчасово окупованих міст підхопила російську дезінформацію про те, що ЗСУ нібито на танках переїжджали російських вчителів, яких окупанти привезли з Росії промивати мізки українським дітям. Такі повідомлення поширювалися в місцевих телеграм-каналах, чутки передавалися усно та повторювалися багато разів. А оскільки пошук альтернативних джерел інформації на тимчасово окупованих територіях неможливий або потребує докладання значних зусиль, люди піддавалися соціальному тиску (адже так вважає соціальна група, до того ж інформацію повторювали кілька джерел, що створювало ефект об’єктивності) та починали вірити у фейки. Через це в декого міг з’являтися страх, мовляв, коли українська армія прийде деокуповувати їхнє місто, вона вчинятиме такі самі злочини.

Щодо використання спільної мови, яка допомагає ідентифікувати членів соціальної групи, то російський агітпроп застосовує новомову — винаходить нові слова й фрази, переосмислює вже наявні терміни. Росіяни завдають ракетних ударів по цивільній інфраструктурі, житлових будинках, лікарнях, школах та дитсадках, але транслюють, що ціляться в «центри ухвалення рішень» — нібито місця перебування українських військових. Прикриваючись цим терміном, Росія намагається нормалізувати обстріли території України (навіть якщо це військові об’єкти) та приховати вбивство мирних українців. Підхоплюючи новомову, мешканці тимчасово окупованих територій не тільки визначають собі подібних, але й піддаються впливу російських наративів. Вони починають думати, що Росія б’є всього лише по «центру ухвалення рішень» та не робить нічого поганого. Використання новомови об’єднує цих людей у певну соціальну групу, що потім тисне в умовах інформаційної ізоляції на українців, які мають інакшу думку.

Таку тезу поширили пропагандистські медіа. У повідомленнях ідеться, що Росія, мовляв, завжди піклується про «мир» і намагається налагодити «ситуацію» в Україні. Автори дописують, що Росія нібито пропонує перемовини, а Україна навідріз не хоче домовлятися. І  підсумовують: у всьому «винна» Україна.

Кейс опрацювали фахівці проєкту EU vs Disinfo, які пояснили, що Україна не зобов’язана якось «домовлятися» з Росією, адже та — країна-агресор, яка напала на Україну. Про жодні поступки не йдеться, оскільки Україна захищає свої території і прагне територіальної цілісності й збереження кордонів станом на 1991 рік. 

Фактчекери навели у приклад інтерв’ю Зеленського американській телекомпанії CNN. Там президент запевнив, що Україна не віддаватиме будь-які території заради припинення війни з Росією. Тобто позиція України однозначна. Москва коїть щоденні воєнні злочини на території України, перешкоджає мирному життю. Жертва не повинна домовлятися з агресором. 

Російський агітпроп просуває тезу, що Україна буцімто віддає тимчасово окуповані Росією території, аби насамперед дискредитувати українську владу. Яка нібито не збирається відвойовувати окуповану частину України. 

Після окупації територій України росіяни стверджують, що для мешканців цих земель починається «нове життя». Мовляв, Росія вже готова відбудовувати Україну та виправляти її помилки. До прикладу, заради підтримки цього меседжу президент Росії Путін відвідав тимчасово окупований Маріуполь, який Росія нібито вже почала відбудовувати.

Використовуючи це словосполучення у такому контексті, пропагандисти хочуть створити штучний контраст між життям при «київській хунті» та «русском мірє». Мовляв, тимчасово окуповані території терпіли знущання Києва роками і тепер нарешті можуть жити на повну. 

Однак реальний стан речей не такий оптимістичний, як меседжі агітпропу. Зруйновані міста на цих територіях не треба було б відбудовувати, якби на Україну не напала Росія. Крім того, замість витрачання коштів на агресію проти України, Росія могла б відбудувати міста на своїй території, де немає доступу до водопостачання чи опалення.

Пропагандисти в анонімних телеграм-каналах із проросійською риторикою поширюють зображення, на яких українські оператори звʼязку «Київстар» та Vodafone нібито надіслали SMS-повідомлення з таким текстом російською: «Ласкаво просимо до Росії, однієї з гостинних країн світу. Отримуйте задоволення від відпочинку, а про звʼязок подбаємо ми». Мовляв, такі повідомлення надійшли через масове відімкнення мобільного звʼязку. Це — фейк.

На нього звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. Вони сконтактували зі згаданими мобільними операторами, які відповіли, що подібних повідомлень не надсилали і що збоїв, які могли би призвести до такого (наприклад, хакерських атак) не було. Крім того, «Київстар» наголосив, що повідомлення на зображеннях містять помилки та сліди редагування. До прикладу, у всіх рядків різна відстань, а слово «сьогодні» пропагандисти написали «сьгодні». Оператор також нагадав, що додає наприкінці дату, рік і точний час надсилання повідомлення. 

У такий спосіб пропагандисти хочуть викликати паніку серед українців. Вони користаються тим фактом, що подібні повідомлення приходять при перебуванні в іншій країні, і хочуть змусити населення повірити в те, що Росія нібито окупувала певні території. Проте подібні фейки легко спростувати завдяки наявності помилок у них.

Таку тезу поширили в соціальних мережах, зокрема в анонімних телеграм-каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що після початку «воєнної операції» українське керівництво закликало молодь та дітей утікати від війни у Європу. Мовляв, там вони зможуть знайти притулок чи опікунів. За словами авторів повідомлень, тепер європейці використовують юнаків та юначок як робочу силу й не спішать повертати дітей на рідні землі. 

Фактчекери EU vs Disinfo взялися за цей кейс і пояснили, що Європа не «викрадає» українських дітей, а навпаки — допомагає адаптуватися в новому середовищі, надає ресурси для навчання та спокійного життя. Всі українці, які втекли від війни, можуть отримати статус біженця. І діти, і сім’ї також. Європейські країни надають притулок, а люди можуть повернутися у будь-яких час без обмежень щодо пересування. Тобто ЄС не займається чи то «депортацією», чи то «викраденням».

Натомість Росія якраз-таки депортує українських дітей з тимчасово окупованих територій. Вона це називає порятунком, утім це лише підміна понять. Міжнародні експерти ООН 15 березня 2023 року опублікували звіт з результатами розслідування російської агресії проти України. У звіті наведено воєнні злочини, скоєні російськими окупантами. Окремий блок звіту ООН присвячений результатам розслідування примусового переміщення та депортації українських дітей російськими окупантами. Тобто це є справді воєнний злочин, через що Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна. 

За інформацією української влади, дітей вивозять не лише з Донецької та Луганської областей, а й з інших окупованих територій України, зокрема з Херсонщини. Станом на 29 грудня 2022 року відомо про 13 тисяч 876 вивезених Росією українських дітей. Такі дії Україна розцінює як викрадення своїх громадян. Аналітикині та аналітики «Детектора медіа» провели власне дослідження, як Росія виправдовує депортацію та інші воєнні злочини в Україні. Прочитати його можна тут.

Таку інформацію поширили кремлівські пропагандистські медіа та анонімні телеграм-канали. Міністр охорони здоров’я Росії Михайло Мурашко заявив, що на окупованих територіях відновили 80 медзакладів, надали 50 карет швидкої допомоги та надіслали лікарські засоби на суму 7 млрд руб. Це — неправда.

На кейс звернули увагу фахівці проєкту VoxCheck. За даними Світового банку, російські військові пошкодили або знищили щонайменше 978 медзакладів, 650 «швидких» та близько 596 аптек. Вони зазначили, що для повного відновлення медичної системи Україні потрібно $16,4 млрд протягом наступних 10 років. Також організації eyeWitness to Atrocities, Insecurity Insight, Physicians for Human Rights (PHR), Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ) та Український центр охорони здоров’я (UHC) створили інтерактивну мапу, де вказано, що станом на березень 2023 року Росія здійснила 822 атаки на лікарні та іншу інфраструктуру охорони здоров’я.

Поширюючи таку маніпуляцію, російські пропагандисти намагаються переконати жителів окупованих територій, що вони дбають про них та відновлюють медицину. Також у такий спосіб прагнуть приховати реальний стан справ. Раніше «Детектор медіа» писав про маніпуляцію, що на Херсонщині нібито відтепер буде безоплатна медицина.

Пропагандисти поширюють у соцмережах меседж, що, мовляв, Україна вбиває мирних жителів, поки Росія намагається відбудувати зруйновані міста. Буцімто Росія хоче повернути «звільнені» території Донбасу, Запоріжжя та Херсонщини до мирного життя, а Україна намагається спричинити на тих території гуманітарну катастрофу. Втім насправді це не так.

На меседж звернули увагу аналітики проєкту EUvsDisInfo. Вони наголошують, що Україна не вбиває цивільних, а обороняється від російської агресії. Крім того, Росія анексувала частину території України, чим порушила міжнародне право. Ба більше, саме Росія зруйнувала багато українських міст як, наприклад, Маріуполь. Росія продовжує обстрілювати цивільну інфраструктуру навіть у Запорізькій та Херсонській областях. 

Поширюючи такі меседжі пропагандисти хочуть виправдати агресію проти України та анексію українських територій. Крім того, поширюючи інформацію, що ЗСУ нібито використовують західну зброю «проти цивільних», вони також хочуть підірвати процес передання міжнародної допомоги для України. 

Пропагандисти стверджують, нібито американські медіа та державні інституції не можуть називати евакуацію дітей із зони «бойових дій» процесом, що порушує міжнародне право. Мовляв, Росія справді піклується про цих дітей, а виїхали вони добровільно. Однак це — неправда і це підтверджують щонайменше кілька доказів.

На меседж звернули увагу аналітики проєкту The Insider. Вони стверджують, що у Конвенції з прав дитини немає положень, які дозволяють під час війни вивозити дітей на територію країни-окупанта. Однак Росія порушила щонайменше статті 9, 10, 11, 14, 21, 29 Конвенції. Росія не лише вивозила дітей на свою територію без згоди їхніх батьків/опікунів/родичів і влади, але й силоміць перевиховувала їх, змушуючи відмовитися від власної культурної ідентичності та цінностей. Про це свідчать висловлювання вповноваженої з прав дитини Росії Марії Львової-Бєлової та наявність президентського гранту у Ростовській області на суму близько 3 мільйонів рублів для проєкту «Допомога дітям-сиротам Донбасу». Згідно з описом проєкту, його створено на допомогу українським дітям у проходженні «процесу зміни Батьківщини». 

У такий спосіб пропагандисти хочуть перекласти відповідальність за свої злочини на інших та знецінити масштаб трагедії. Однак свідчення жертв депортації силоміць перекреслюють їхні спроби — зокрема, викрадені діти стверджували, що їм погрожували інтернатом, а росіяни казали їм, що батьки відмовилися від них. Крім того, діти кажуть, що їх били металевими палицями та казали, що вони назавжди залишаться «дітьми Росії». Подібні дії є порушенням міжнародного права, що підтверджено виданням Міжнародним кримінальним судом ордерів на арешт Володимира Путіна та Марії Львової-Бєлової.

У своїх матеріалах російський агітпроп використовує термін «ополченці», для позначення сепаратистів, які співпрацювали з Росією й буцімто «визволяли Донбас» у Донецькій і Луганській областях з 2014 року. Також цим словом називали й російських військових, які фактично перебували на території Донеччини й Луганщини, однак Росія не визнавала цього.  

Цим терміном вони хочуть надати більшої героїчності учасникам сепаратистських рухів. Мовляв, вони займалися спротивом (ополчением) «київському режиму», що прийшов до влади у результаті «державного перевороту» 2014 року, як це називає Росія. Насправді ж ідеться про події Євромайдану чи Революції Гідності. Пропагандисти хочуть створити навколо осіб, що нібито протистояли цінностям Революції, легенду того, що вони борються за справжні цінності та за своє виживання. Втім, серед так званого «ополчения» були представники російських спецслужб. Їхня присутність, зокрема, фіксувалася завдяки нетиповій для жителів регіону говірці та іншим ознакам. Називаючи ці події так званим ополчением, російська пропаганда підмінює поняття, адже насправді у 2014 році відбувся російський напад на східні регіони України й анексія Криму. 

Використовуючи термін «ополченці», пропагандисти хочуть дискредитувати Україну й поглибити штучно створений розкол у ній. Мовляв, українці хотіли знищити справжню ідентичність Донеччини й Луганщини, а місцеві більше не могли цього терпіти, тому і пішли в «ополчение». Такий підхід не є новим. Наприклад, схожу тактику використовували під час президентських виборів 2004 року для кампанії Віктора Януковича, коли його команда поширювала меседжі про його опонента Віктора Ющенка, прихильники якого нібито ділять Україну на два сорти: ліпший (Захід країни) та гірший (Схід). Однак подібний розкол штучно поглиблюється саме Росією, оскільки вона часто підтримує сили, що маніпулюють відмінностями між мешканцями різних регіонів України.

Офіційні сторінки «Російського дому» у Варшаві публікують дописи, як Росія нібито планує відновити й побудувати понад 360 шкіл та дитсадків на Донбасі. 

На це звернули увагу аналітики польського проєкту Demagog. Вони зʼясували, що такий допис зʼявився на офіційній сторінці «Російського дому» у Варшаві 27 березня польською та російською мовами. Один із коментаторів допису зазначає, що «відбудова, наприклад, МАРІУПОЛЯ — це щось неймовірне» і що «місто відбудовується з небаченою швидкістю». 

У такий спосіб пропагандисти хочуть виправдати дії росіян та «залагодити провину». Школи та дитсадки не треба було б відбудовувати, якби їх не знищила Росія. Крім того, у дописі згадується планування «відбудови восьми будівель Азовського державного технічного університету», які й було зруйновано внаслідок російських атак.

«Російські доми» у Польщі постійно поширюють російську дезінформацію, оскільки безпосередньо підпорядковуються Міністерству закордонних справ Росії. «Детектор медіа» вже писав про те, як ця інституція поширювала проросійську риторику на річницю анексії Криму. 

18 березня у польському місті Кельце відбулась конференція під назвою «Чи загрожує нам війна?» (Czy grozi nam wojna?). Подію транслювали наживо на ютубі, а спікерами були особи, що вже давно поширюють у польському інфопросторі проросійську риторику. Фахівці польського проєкту Demagog виокремили найважливіші антиукраїнські меседжі з конференції

1. Януковича позбавили влади в антидемократичний спосіб

Один зі спікерів зауважив, що нібито експрезидента України Віктора Януковича позбавили влади всупереч засадам демократії, а називати його узурпатором чи диктатором не варто. У доказ своїм тезам він каже, що у 2010 році Януковича було обрано виборами, що пройшли «згідно з усіма демократичними стандартами».

Пропагандисти у такий спосіб знову хочуть дискредитувати Євромайдан та його вплив на українське суспільство. Мовляв, це — державний переворот, який організував Вашингтон, щоб довести Україну до межі. Однак однією з причин для початку Євромайдану стали закони та рішення Януковича, що йшли всупереч суспільної думки, а протест є важливим елементом демократичних процесів у країнах Європи, насамперед в Україні.

2. Україна вже не поверне Крим, а війну на Донбасі почав Київ

На конференції також прозвучала думка, що майбутнє України нібито дуже туманне, а росіяни попіклувались про те, щоб Крим залишився «у їхніх руках».

У такий спосіб пропагандисти хочуть легітимізувати та виправдати протиправні дії Росії. Мовляв, навіщо Україні Крим, якщо вона сама розвалюється на шматки? Однак саме Росія дестабілізувала регіон своїми вчинками та незаконно анексувала Крим та решту тимчасово окупованих територій. Війну у Донецькій та Луганській областях теж почала саме Росія, прикриваючись «захистом російськомовного населення» цих регіонів.

3. Київський режим забороняє українцям розмовляти російською

Спікери заходу стверджували — українці родом з Донбасу бояться того, що «змушені вчити нову мову, що їх діти розмовлятимуть тепер українською…Хочуть референдуму». 

Пропагандисти через цей меседж хочуть демонізувати українську владу та виправдати злочини Росії «захистом російськомовного населення». Натомість окрім статусу української мови єдиної державної, українське законодавство не накладає обмежень на мову побутового спілкування, Росія влаштовує повітряні атаки здебільшого на міста та регіони, де використання російської є поширеним.

4. Всі мовчали, коли Україна бомбила Донбас 8 років

На конференції можна було почути також і те, що «впродовж 8 років людей, що мешкали на Донбасі часто бомбили, обстрілювали й ніхто якось не плакав над долею тих дітей, які гинули в школах…». Мовляв, нікого в Україні та Польщі це не турбувало, а «Київ обстрілював» цих людей.

Цей меседж є класичним прикладом російської дезінформації. У такий спосіб пропагандисти хочуть виправдати злочини росіян. Буцімто, повномасштабна війна проти України — це помста за страджання мешканців Донбасу. Однак не Україна, а саме Росія почала там бойові дії у 2014 році та безжально знищує територію регіону.

5. Війна проти України — це частина великого плану світового уряду, вже зовсім скоро Україна та Польща перетворяться в «Укрополін».

Спікери заходу говорили, що війну почали заради того, щоб у Європі почали будувати «Новий Єрусалим, Небесний Єрусалим, Кримську Каліфорнію, Нову Хазарію, Укрополін». Ба більше,  доказом цих слів вони стверджують, що президент Польщі Анджей Дуда вже заявив, що Польща та Україна нібито обʼєднаються в одну державу.

У цьому разі пропагандисти звертаються до популярних нині теорій змов, щоб перекласти відповідальність за злочини росіян на когось іншого. Мовляв, це все витівки світового уряду, а ми всі лише заручники політичних ігрищ. У відповіді, зазначеній вище, також можна побачити й антисемітський підтекст — на думку конспірологів, світовий уряд складається із євреїв і, отже, вони мстяться за все лихе, що з ними сталося раніше. Однак якщо говорити про промову Дуди, на яку посилаються спікери, то йдеться про промову за 3 травня 2022 року, де у межах повного контексту можна зрозуміти, що польський президент говорить про обсяги допомоги Україні та українським біженцям. Ба більше, у цій промові він навіть наголошує на тому, що Польща допомагатиме «відбудові України: сильної, суверенної, незалежної». 

У річницю анексії Криму російські інституції публічної дипломатії у Польщі, а саме «Російські доми» у Гданську та Варшаві поширювали на своїх офіційних сторінках у соцмережах пропагандистську риторику. 

На це звернули увагу аналітики польського проєкту Demagog. Зокрема, вони знайшли репости мінімітингу з нагоди «привітання» для Росії з «воззʼєднанням Криму» від польського народу на сторінках «Домів» у фейсбуку. Мовляв, поляки насправді підтримують Росію та вже давно визнали Крим частиною Росії. Утім на відео, яке поширили на цих сторінках видно, що на «мітингу» можна знайти лише кілька осіб.

«Російські доми» є інституцією, що має на меті поширення російської культури та мови за кордоном. Однак оскільки вона безпосередньо підпорядковується Міністерству закордонних справ Росії, її риторика збігається з риторикою відомства. Випадок, повʼязаний з анексією Криму, не  поодинокий. Фахівці того ж проєкту Demagog розповідали й про те, як на офіційних акаунтах «Російських домів» у соцмережах називали тимчасово окуповані території України російськими. У такий спосіб пропагандисти хочуть спробувати легітимізувати порушення норм міжнародного права, чим і є насправді тимчасова окупація українських земель. 

Служба безпеки України повідомила, що чоловік виправдовував дії російських військових та заперечував збройну агресію проти України. Зокрема, він публікував коментарі конспірологічного характеру, посилаючись на теорії «світового уряду». Пости закарпатця мали відвертий антисемітський та проросійський характер, а також були співзвучні з російськими теоріями щодо вибухів на «Північному потоці-2» та Кримському мосту. 

Чоловік також публікував матеріали антиурядового характеру, де заперечував війну в Україні та називав Президента України Володимира Зеленського диктатором, говорячи що російські референдуми на тимчасово окупованих територіях легітимні.

Пропагандисти часто звертаються до теорій змови, щоб виправдати дії Росії та відвернути увагу від злочинів росіян. «Детектор медіа» вже писав про вигадки росіян щодо вибухів на «Північному потоці-2». 

Пропагандисти поширюють відео, на якому нібито українські військові стріляють у цивільне авто жінки з малою дитиною. Мовляв, такою була реакція на російську мову, почуту від них.  Згідно з сюжетом відео, військовий та водійка нібито належать до кримськотатарського народу. Це — фейк. 

Фейк спростували у Головному управління розвідки Міністерства оборони України. Його спеціалісти зʼясували, що локація, зображена на відео, міститься на тимчасово окупованій території між Донецьком і Макіївкою. Крім того, одним із першоджерел фейку є користувач мережі під ніком «Юрий Алексеич Z V». Українські військові наносять на свої автівки суцільні хрести, натомість на відео видно хрести Вермахту. Ба більше, використання реєстраторів в Україні є забороненим навіть у тилу. Фахівці ГУР також зʼясували, що кузов авто, яким буцімто їдуть українські військові, був виготовлений у Росії та не постачався до України. У відео також можна помітити ознаки невдалого монтажу.

У такий спосіб російські пропагандисти намагаються дискредитувати ЗСУ, показати їх жорстокими та неадекватними, а також спричинити конфлікт із представниками мусульманської спільноти, зокрема з кримськими татарами.

Таку тезу поширили у соціальних мережах, зокрема у телеграм каналах, які транслюють прокремлівську риторику. У повідомленнях ідеться, що Рада Безпеки ООН відмовила у допущенні на засідання представника окупаційної влади, так званої «омбудсменки “ДНР”» Дар’ї Морозової. Відтак, автори почали ширити тези про те, що «ООН не сприймає жителів Донбасу за людей», а також  «Заходу начхати на страждання жителів Донбасу». Водночас автори наголошують, що в ООН буцімто не хочуть слухати «з перших вуст інформацію про катастрофічну гуманітарну ситуацію на Донбасі».

На кейс звернули увагу фактчекери проєкту StopFake, які визначили, що відмова Ради безпеки ООН у допущенні на засідання так званої «омбудсменки “ДНР”» не має нічого спільного нібито з «русофобією» чи «відмовою Заходу дізнатися про проблеми» мешканців на тимчасово окупованих Росією українських територіях. Рада Безпеки ООН 17 березня проголосувала проти участі в засіданні представниці окупаційної влади в Україні через нелегітимність такої посади. «Омбудсмен “ДНР”» — це фіктивна посада, як і несправжнє, не визнане багатьма країнами світу політичне утворення. Аналітики наголошують, що представники окупаційної влади намагаються легітимізувати кремлівські «референдуми», які проводили під дулами автоматів на захоплених українських територіях. 

Саме Росія відповідальна за гуманітарну ситуацію, яка склалася на тимчасово окупованих територіях України у зв’язку з російською агресією. Україна відкрита для міжнародних слідчих комісій та на відміну від Росії всіляко сприяє розслідуванню злочинів, скоєних під час війни.

Нагадаємо, та аналітики «Детектора медіа» нещодавно аналізували кейс, у якому йшлося, що так звана російська «евакуація» українських дітей нібито «не є воєнним злочином». 

Вночі 18 березня президент Росії Володимир Путін приїхав до тимчасово окупованого Маріуполя, де нібито поспілкувався з місцевими жителями та перевірив перебіг відновлювальних робіт у зруйнованому Росією місті. Одна з «жительок» (насправді ми не можемо встановити напевне чи проживає жінка  в Маріуполі зараз й чи проживала на час блокади міста) звертається до Путіна, мовляв, вона живе у «шматочку раю», яким тепер є Маріуполь завдяки росіянам. 

Насправді достеменно не можна з’ясувати, чи не були так звані місцеві жителі в Маріуполі, які вийшли на зустріч із Путіним, його довіреними особами чи представниками російських спецслужб. Крім того, у деяких російських медіа зберігся момент, де на тлі розмови про «шматочок раю» й «відбудову» Маріуполя чутно крики: «Це все показуха!», що неабияк здивувало учасників діалогу. Та якщо оминути це, то зрозуміло, що Росія намагається створити враження ілюзії успіху й розвитку тимчасово окупованих територій, джерелом яких є Росія.

Росія намагається підмінити поняття у цьому разі, оскільки Маріуполь є містом, що було повністю зруйноване саме російськими військами, які перетворили його на пекло. Ба більше, рішення знищити саме цивільну інфраструктуру є добре прорахованим та не випадковим — до такої стратегії російські війська постійно вдаються у своїх військових кампаніях. 

Подібні «відбудовувальні» проєкти часто відвертають увагу від інфраструктурних проблем самої Росії. Зокрема, у багатьох містах можна зустріти будівлі в аварійному стані, у яких немає доступу до водопостачання й опалення, що є дуже далеким від «шматочка раю». Замість роботи над цим Росія фактично задля гарної картинки будує неякісну тимчасову інфраструктуру, яка слугує радше декорацією. До таких дій Росія вдавалась навіть під час підготовки до проведення Чемпіонату світу з футболу у 2018 році. Натомість коли потрібно пояснювати місцевим чому їхнє життя точно не є «шматочком раю» навіть попри відсутність постійних обстрілів, російська влада на місцях звинувачує Україну та «колективний Захід». Якби Росія не вела війну проти України й не руйнувала її інфраструктуру, гроші, витрачені на «відбудову» тимчасово окупованих територій можна було б витратити на поліпшення рівня життя мешканців російської глибинки. 

Тобто називаючи Маріуполь шматочком раю російська пропаганда підмінює поняття. Адже саме Росія загарбала цілком успішне українське місто й перетворила його на пекло, в якому загинули тисячі людей. І якби не Росія, відбудовувати Маріуполь не довелося б.  

Центр стратегічних комунікацій дослідив у своєму матеріалі антиукраїнську кампанію у фейсбуку та виокремив основні меседжі, які поширюють за допомогою реклами в цій соцмережі. 

Зокрема, аналітики виявили такі меседжі: 

Аналітики пояснили, що дезінформаційні меседжі поширюють через новостворені сторінки у фейсбуці без конкретного опису та наповнення. Зазвичай такі сторінки мають нейтральні назви. У такий спосіб автори уникають додаткової модерації з боку компанії «Meta», якій належить фейсбук. На такі прояви реклами аналітики закликають скаржитися.

Фахівці Центру стратегічних комунікацій переконані: така дезінформаційна кампанія покликана деморалізувати українців та водночас підірвати їхню довіру до влади й до країн Заходу. 

Російська пропаганда знову поширює меседж, що нібито цивільних у Бучі під час окупації розстріляла українська артилерія. Мовляв, таких висновків дійшли іноземні експерти, проте вони «замовчують» чия саме артилерія вбила місцевих мешканців.

На нову хвилю поширення меседжу звернули увагу аналітики EU vs Disinfo. Навесні 2022 року агітпроп розповідав, що нібито українські військові обстрілювали будинки людей у Бучі через те, що вони брали допомогу від росіян. Для цього використали навмисно змонтоване відео свідчень очевидців. 

Журналісти New York Times провели розслідування та ідентифікували десятки військових 234 десантно-штурмової бригади російської армії, які у березні 2022 року під час тимчасової окупації Бучі на Київщині навмисно вбивали мирних жителів.

Поширюючи такі меседжі, російська пропаганда намагається перекласти відповідальність за смерть цивільних на українську армію. Пропагандисти заперечують численні воєнні злочини російської армії в Україні попри наявні докази.

Проросійські медіа поширюють такі меседжі на іноземну авдиторію. Мовляв, повідомлення про злочини росіян, зокрема злочини проти українських дітей, навмисно вигадані Держдепом США. Нібито Держдеп фінансував дослідження Єльського університету щодо вивезення українських дітей до Росії з єдиною метою — притягнути Росію до відповідальності за «вигадані злочини». Мовляв, у дослідженнях навмисно акцентують на тому, що дітей у Росії розміщують у таборах, апелюючи до асоціацій із концтаборами. «Насправді» ж дітей розміщують у комфортних умовах дитячих таборів.

На поширення меседжу звернули увагу аналітики EU vs Disinfo. Російська пропаганда поширює ці меседжі на тлі публікації звіту американських дослідників щодо того, як Росія депортує і «перевиховує» українських дітей. У ньому йдеться, що Росія чинить «серйозні порушення четвертої Женевської конвенції про захист цивільного населення», тобто вчиняє воєнні злочини проти українських дітей. У звіті йдеться щонайменше про шість тисяч дітей. 

Проте, не лише дослідники з Єльського університету роблять висновки щодо злочинів проти українських дітей. Це підтвердив і Верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Гранді. Він вважає, що Росія порушує фундаментальні принципи охорони дітей під час війни, видаючи дітям на тимчасово окупованих територіях російські паспорти та дозволи на усиновлення російськими сім’ями.

Агітпроп у такий спосіб намагається приховати свої злочини та перекласти відповідальність за них на інших. Мовляв, США навмисно «вигадують» докази злочинів Росії.

Війна проти України почалася у 2014 році, коли Росія стала безпосередньо причетною до створення сепаратистських формувань у Донецькій та Луганській областях. Тоді російська пропаганда за вказівкою Кремля намагалася подати це як виключно народне волевиявлення. Це мало б підсилювати інформаційний шум навколо «референдумів щодо самовизначення», які визнані незаконними, тобто їхні результати не визнають інші держави світу. Тому нові квазіформування назвали «Донецька Народна Республіка» та «Луганська Народна Республіка». Подібну термінологію використовують комуністичні держави, щоб показати у назві нібито важливість народу для влади, хоч у реальності ці країни далекі від «народних» — наприклад, Китайська Народна Республіка або Корейська народно-демократична республіка. 

У такий спосіб Росія хоче перекласти відповідальність за свої дії на Україну та виправдати їх. Мовляв, люди Донбасу страждали у складі України й хотіли зближення з Росією, тож Росія їх почула і визволила. Пропагандисти хочуть створити хибне враження розколу всередині держави та штучно поглибити його. 

Російські медіа поширюють повідомлення про «плани» української армії «знищити кримчан». Мовляв, Україна нібито «проговорилася про нову блокаду» тимчасово окупованого Криму, а українські військові «нікого не щадитимуть». Це  — маніпуляція.

Українська влада не робила жодних заяв про підготовку «блокади» тимчасово окупованого Росією Криму, а Збройні сили України не «готуються до знищення цивільних» півострова. Як повідомляють фактчекери StopFake, для повідомлень про «підготовку блокади» Криму агітпроп використав слова українського військового аналітика Петра Черника. Проте, його думка  не є офіційною позицією політичного чи військового керівництва України. 

В ефірі українського ток-шоу Петро Черник висловив власну думку, що звільнення тимчасово окупованого Криму воєнним шляхом — це реалістичний план для Збройних сил України. Він додав, що ефективним важелем для початку визволення Криму справді може стати воєнна блокада півострова. Отже, йшлося про виснаження збройного угруповання Росії у тимчасово окупованому Криму. Російська пропаганда не лише видала власну думку експерта за офіційну позицію, а й спотворила зміст сказаного.

Раніше пропагандисти писали, що відімкнення Україною Криму від електро- та водопостачання — воєнний злочин, а українці радіють, що в Крим прийшла війна. У такий спосіб окупанти намагаються налаштувати мешканців тимчасово окупованого півострова проти України та українців.

Російські медіа поширили інформацію, що Україна нібито готова «воєнним шляхом» допомогти Молдові зупинити дестабілізацію» в країні. Мовляв, в Україні «не виключають вторгнення українських військ у Придністров'я». Про це нібито у своєму нещодавньому інтерв'ю сказав секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов. Це — маніпуляція.

Олексій Данілов не казав, що Україна готова надавати Молдові військову підтримку. Не йшлося й про те, що Україна готує вторгнення в тимчасово окуповане Придністров'я. Як пояснюють фактчекери StopFake, йдеться про інтерв'ю, під час якого секретар РНБО дав 3 березня 2023 року. Олексій Данілов відповідав на запитання чи готова Україна, зокрема й воєнним шляхом, допомогти Молдові у разі надходження відповідного прохання від президентки Майї Санду. Він сказав, що таке звернення можуть розглянути з урахуванням усіх процесів та обставин, що відбуваються. Ці слова пропагандисти вирвали з контексту та надали їм іншого значення. 

У такий спосіб російська пропаганда намагається дестабілізувати ситуацію в Молдові та дискредитувати співпрацю України й Молдови. Нещодавно росіяни поширювали «документ», який нібито підтверджує, що Україна готується до нападу на Придністров’я та стверджували, що Україна втягує Молдову у війну.

Пропагандисти насміхаються над заявами дружини Президента України Олени Зеленської щодо потерпілих від сексуального насильства з боку російської армії під час війни проти України. Мовляв, дані, які вона озвучила 4 березня на міжнародному форумі United for Justice, у якому взяли участь юристи з усього світу, не є правдивими, а сама тема сексуального насильства над жінками, дітьми та чоловіками в умовах війни не має великого значення. 

Насправді ж проблема сексуального насильства в умовах війни набуває «азартного» характеру. Російські військові сприймають зґвалтування як помсту, а жертв сексуального насильства та їх страждання — як нагороду та трофей. Хоч ідеться здебільшого про жінок, серед жертв зґвалтувань з боку російських військових також є і чоловіки. Олена Зеленська сказала, що загалом українська прокуратура розслідує 171 випадок сексуального насильства з боку російських військових. Серед постраждалих — 39 чоловіків та 13 неповнолітніх. У такому разі йдеться лише про тих осіб, які наважилися сказати про зґвалтування правоохоронцям. Натомість кількість жертв може бути ще більшою через те, що тема сексуального насильства в Україні все ще має свої «табу» в суспільстві.

Насміхаючись над словами Зеленської, пропагандисти намагаються знецінити гідність українців. Мовляв, Україна і так відома лише своїми повіями. Російський агітпроп накладає штампи на українців, використовуючи для цього сексуальне насильство. Це повторне свідчення відсутності розуміння правил ведення війни. «Детектор медіа» вже досліджував, у який спосіб пропагандисти знущаються з українських жінок, спекулюючи стереотипами у межах гендерної дезінформації.